Розташування ніг може бути різним, хоча більшість гравців вважають за краще ставити однойменну кидаючій руці ногу декілька попереду. Рівень, на який виноситься м'яч у вихідному положенні, також може бути неоднаковий у різних гравців. Одні вважають за краще кидати від грудей, інші — від плеча. Проте, як правило, чим вище виноситься м'яч у вихідному по­ложенії, тим ближче нападаючий може розташовуватись до захисника і при цьому мати можливість виконати кидок. Висота розташування м'яча впливає на дальність його польоту: чим вище знаходиться м'яч, тим коротше політ. Права рука, якою виконується кидок, знаходиться на нижній і задній поверхні м'яча, пальці зручно розставлені, долоня звернена до корзини, м'яч лежить на кінчиках пальців і підставі долоні. Ліва рука, що забезпечує рівновагу і контроль, розташовується на передньої і нижній поверхні м'яча, тильній стороною долоні до корзини. Ліва рука відводиться убік до моменту випуску м'яча,і зусилля створюється лише рукою, виконуючою кидок.В мить, коли той, що атакує піднімається на шкарпетки і розгинає ноги, він одночасно розгинає руку з м'ячем до повного випрямлення, кисть плавно згинається вниз в променезап'ястковому суглобі, додаючи м'ячу зворотне обертання у момент випуску.

Кидок в стрибку в даний час являєтся одним з найбільш ефективних засобів нападу. У сучасному баскетболі немає,  іншого кидка, який був би такий небезпечний для захисту. Швидкий і точний кидок в стрибку, якому передують хитрощі, фактично неможливо блокувати.

Техніка та ж, що і при кидку однієї рукою з місця. Тому, якщо кидок з місця освоєний, порівняно легко розширити арсенал кидків, включивши і кидок в стрибку з близької і середньою дистанцією (залежно від віку і фізичних даних тих, що займаються). 

Відштовхування може виконуватися або з місця, або в русі після ведення або прийому м'яча. Відштовхування з місця виконується обо­ма ногами.

Положення ніг у повітрі визначається природністю становища. Залежно від рівноваги, відстані до корзини та активності захисту стрибок може бути виконаний або вертикально вгору, або з відхиленням вперед або назад. Однак у всіх випадках важливо досягти майже нерухомого врівноваженого положення для кидка в повітрі обличчям до кошику, при якому рука з м'ячем піднята для кидка м'яча. Якщо цей рух правильно розраховано, створюється враження зависання гравця як рез в момент виконання кидка. Якщо ж стрибок розрахований невірно або виконаний неправильно, виходить незграбний, неврівноважений кидок, який, як правило, далеко не точний.

 Незалежно від індивідуального стилю описана нижче техніка є основною для точних кидків у стрибку, як з місця, так і в русі.

У момент присідання «снайпер» виносить м'яч, тримаючи його в обох руках, в підготовче становище над плечем. Присідання виконується на обох ногах, вага тіла рівномірно розподілена на передній частині ступень. Лікті висунуті злегка вперед, під м'яч, а руки розташовані так, що підтримуюча рука (ліва) знаходиться попереду, а що виконує кидок (права) ззаду, пальці зручно розставлені, як при кидку однією рукою з місця. Під час прицілювання і розгинання ніг на початку стрибка гравець піднімає м'яч двома руками в позицію для кидка трохи вперед або прямо над головою, або вбік від голови над правою рукою (більш високі гравці воліють положення над головою, низькорослі - злегка убік від голови) . Наближаючись до вищій точці стрибка, гравець направляє лікоть правої руки в бік кошика, кисть звертається долонею вгору-вперед, а ліва рука тримається високо попереду. Необхідно постійно дивитися на ціль. Досягаючи вищої точки стрибка, гравець робить швидке і легке розгинати рух передпліччям і кистю правої руки, опускаючи ліву руку, а кінчиками пальців надає м'яке зворотне обертання м'ячу. Супровід закінчується повним випрямленням правої руки, а кисть зігнута в лучезапястном суглобі і начебто опущена всередину кошика.

Кидати м'яч у кошик можуть бути корисні наступні поради:

1. Необхідно знати, коли і як кидати м'яч в кошик коли слід виробляти кидок, а коли краще передати м'яч партнеру, що знаходиться в більш зручною позиції для кидка.Опановувати усіма основними способами кидків і вдосконалювати ті з них, які найбільше йому підходять.

2. Вміти розслаблятися при кидках,  удосконалюючи це вміння на кожному занятті.

3. Завжди бути впевненим в своїх силах. Виховувати в собі почуття здатності реалізувати кожен виконаний кидок. У тренувальних заняттях починати кидки з ближніх дистанцій, поступово по мірі зростання надійності кидка відходячи від кошика. Якщо гравець постійно не влучає у кошик, виконуючи який-небудь кидок, слід підійти ближче до кошика, а потім по міру поліпшення результативності відходити Назад.

4. Слід вчитися кидати обома руками. Коли в грі нападник виявиться в зручної позиції для виконання кидка «слабкою» рукою, він повинен скористатися цією можливістю.

5. Всю увагу слід зосередити на цілі. При кидках із близької дистанції і особливо під кутом до щиту рекомендується цілитис в щит. При кидках із середніх і далеких дистанцій слід цілитися в передню дужку кільця.

Баскетбольні кошика ширше, ніж це здається насправді. Внутрішній діаметр кільця дорівнює 45 см, і два м'ячі можуть пройти в кошик одночасно. Знання цього факту має надати учням впевненість при виконанні кидків в кільце.

6. Завжди перебувати в рівновазі при кидку, тільки в такому положенні можна виконувати кидок.

7. Необхідно знати траєкторію свого кидка. При виконанні будь-яких кидків гравець повинен посилати м'яч із середньою траєкторією, тобто чим ближче до кільця, тим менше траєкторія, і навпаки.Оволодіння оптимальної траєкторією підвищує результативність кидка.

8. Супроводжувати кожен кидок і негайно займати вихідне положення для добивання м'яча чи швидкого повернення в захист.

9. Надавати м'ячу мінімальне обертання і тільки тоді, коли це необхідно. Різкий рух пальців вниз в момент кидка надає м'ячу надлишкове обертання. Щоб надати невелике зворотне обертання, необхідно виконати м'яке і плавне рух пензлем.

10. Вправлятися в кидках доцільно в умовах, якомога більше нагадують ігрові: наприклад, ставити партнера в позицію захисника, щоб він, розмахуючи руками, заважав виконувати кидок, використовувати частіше вправи з елементами змагань, виконувати кидки в корзину після гри - на тлі втоми.

11. Необхідно швидко виконувати кидок. Кращі снайпери ніколи довго не готуються до кидка.

12. Необхідно точно визначити відстань до кільця, зосередивши всю увагу на цілі.

У процесі навчання кидкам у кошик найбільш часто зустрічаються такі помилки: невміння зосередити увагу на цілі, втрата рівноваги при кидку, занадто сильне обертання м'яча, поспішність при виконанні кидка, розведення ліктів при кидку, дуже низька або дуже висока траєкторія польоту м'яча, тримання м'яча на долоні під час кидка, неузгодженість роботи ніг і рук при виконанні кидка.

Кидок м'яча в стрибку розучується точно так само, як і з місця: спочатку імітаційні вправи, потім кидки в стіну, в парах, передаючи м'яч кидковими рухами один одному праворуч від щита з відскоком від нього, потім ліворуч від щита і нарешті зблизька навпроти кошика. Відстань між щитом і виконують кидок поступово збільшується. Після освоєння кидка з місця розучується кидок в стрибку після лову, а потім після ведення м'яча.

Кидати м'яч у кошик можуть бути корисні наступні поради:

1. Необхідно знати, коли і як кидати м'яч в кошик:  коли слід виробляти кидок, а коли краще передати м'яч партнеру, що знаходиться в більш зручною позиції для кидка. Опановувати усіма основними способами кидків і вдосконалювати ті з них, які найбільше йому підходять.

2. Вміти розслаблятися при кидках,  удосконалюючи це вміння на кожному занятті.

3.  Завжди бути впевненим в своїх силах. Виховувати в собі почуття здатності реалізувати кожен виконаний кидок. У тренувальних заняттях починати кидки з ближніх дистанцій, поступово по мірі зростання надійності кидка відходячи від кошика. Якщо гравець постійно не влучає у кошик, виконуючи який-небудь кидок, слід підійти ближче до кошика, а потім по міру поліпшення результативності відходити назад.

4. Слід вчитися кидати обома руками. Коли в грі  нападник виявиться в зручної позиції для виконання кидка «слабкою» рукою, він повинен скористатися цією можливістю.

5. Всю увагу слід зосередити на цілі. При кидках із близької дистанції і особливо під кутом до щита рекомендується цілитися в щит. При кидках із середніх і далеких дистанцій слід цілитися в передню дужку кільця.

Баскетбольні кошика ширше, ніж це здається насправді. Внутрішній діаметр кільця дорівнює 45 см, і два м'ячі можуть пройти в кошик одночасно. Знання цього факту має надати учням впевненість при виконанні кидків в кільце.

6. Завжди перебувати в рівновазі при кидку, тільки в такому положенні можна виконувати кидок.

7. Необхідно знати траєкторію свого кидка. При виконанні будь-яких кидків гравець повинен посилати м'яч із середньою траєкторією, тобто чим ближче до кільця, тим менше траєкторія, і навпаки.Оволодіння оптимальної траєкторією підвищує результативність кидка.

8. Супроводжувати кожен кидок і негайно займати вихідне положення для добивання м'яча чи швидкого повернення в захист.

9. Надавати м'ячу мінімальне обертання і тільки тоді, коли це необхідно. Різкий рух пальців вниз в момент кидка надає м'ячу надлишкове обертання. Щоб надати невелике зворотне обертання, необхідно виконати м'яке і плавне рух пензлем.

10. Вправлятися в кидках доцільно в умовах, якомога більше нагадують ігрові: наприклад, ставити партнера в позицію захисника, щоб він, розмахуючи руками, заважав виконувати кидок, використовувати частіше вправи з елементами змагань, виконувати кидки в корзину після гри - на тлі втоми.

11. Необхідно швидко виконувати кидок.  Кращі снайпери ніколи довго не готуються до кидка.

12. Необхідно точно визначити відстань до кільця, зосередивши всю увагу на цілі.

 У процесі навчання кидкам у кошик найбільш часто зустрічаються такі помилки: невміння зосередити увагу на цілі, втрата рівноваги при кидку, занадто сильне обертання м'яча, поспішність при виконанні кидка, розведення ліктів при кидку, дуже низька або дуже висока траєкторія польоту м'яча, тримання м'яча на долоні під час кидка, неузгодженість роботи ніг і рук при виконанні кидка.

 Кидок м'яча в стрибку розучується точно так само, як і з місця: спочатку імітаційні вправи, потім кидки в стіну, в парах, передаючи м'яч кидковими рухами один одному праворуч від щита з відскоком від нього, потім ліворуч від щита і нарешті зблизька навпроти кошика. Відстань між щитом і виконують кидок поступово збільшується. Після освоєння кидка з місця розучується кидок в стрибку після лову, а потім після ведення м'яча.