Правильний старт
Починаючи тренування або естафету, в залежності
від цілей, можна використовувати високий чи низький старт. Зазвичай, якщо це
змагання, починаючі забіг команди домовляються який варіант старт вибрати. Якщо
вибирається високий, то він схожий на положення ковзанярі. Даний вид старту
зіставимо для довгих дистанцій і він простіший. Якщо ж вибір впав на низький,
то тут приймається дане положення, тільки без спеціальних колодок для
відштовхування. Уміння тримати себе на дистанції. У човниковому бігу, також як
і на коротких дистанціях, рекомендується пересуватися тільки на носках. Це
дозволяє розвивати необхідну швидкість, і це збільшує частоту кроків, що є
важливим компонентом. Швидкість для даного виду бігу можна розвивати,
використовуючи скакалку, намагаючись здійснювати через неї стрибки у швидкому
темпі. Швидкісні характеристики не останнє що важливо для бігу, тут потрібна
також спритність і прийнятна координація, хоча останні і тренуються в ньому. Потрібно
встигнути вчасно зупинитися добігши до контрольної точки, а для цього потрібно
встигнути скинути швидкість. Потім потрібно різко розвернутися і повернутися
назад. Все це дає достатнє навантаження на вестибулярний апарат, що сприяє його
розвитку. Крок, який використовується при розвороті спортсмена носить назву
стопорячий. Його відпрацювання може здійснюватися при виконанні спеціальних
вправ або ж граючи в спортивні ігри футбол, російська гилка і.т.д.
Фінішування
Фінішування відбувається також як і в
стометрівці. Останнього повороту потрібно набрати максимальну швидкість і
пробігти лінію фінішу. Раніше спортсмени намагалися здійснювати стрибки, але
цей метод не ефективний. Човниковий біг створює величезне навантаження на
організм, тому його застосовують при підготовці бігунів – спринтерів. Основною
перевагою залишається те, що тренуватися можна в досить невеликому приміщенні.
|